Перед початком навчального року кіберполіція нагадує про основні правила кібергігієни і радить батькам, як захистити школярів в інтернеті.

1. Встановіть необхідні налаштування для захисту гаджета, яким користується дитина. Переконайтеся, що вона зможе самостійно під ’єднатися та відкривати необхідні вебресурси, не маючи при цьому доступу до потенційно небезпечних вебресурсів. У разі потреби встановіть антивірусне програмне забезпечення та налаштуйте його регулярне оновлення.

2. При необхідності зареєструватися на певному сайті або створити акаунт для навчання на певній платформі зробіть це разом з дитиною. Не використовуйте для цього вже створені облікові записи дорослих. Обов’язково налаштуйте двофакторну автентифікацію, де це можливо.

3. Навчіть дітей використовувати надійні, складні паролі, різні для кожного ресурсу і не повідомляти їх нікому.

4. Домовтеся з дитиною, що під час навчання вона буде використовувати тільки визначені вчителями програми, месенджери та вебсайти з навчальним матеріалом. Для зручності створіть відповідні закладки у браузері.

5. Розкажіть дитині про небезпеку зараження гаджета комп’ютерним вірусом при встановленні невідомих програм та відкритті підозрілих посилань, вкладень до листів та файлів, навіть якщо вони надіслані з акаунтів знайомих людей. При необхідності перевіряйте, які сайти відвідувала та яке програмне забезпечення інсталювала дитина на своєму комп’ютері або смартфоні.

6. Навчіть дитину тримати особисті дані в секреті. Розповсюдження в інтернеті особистої інформації, приватних фотографій, номера телефону, адреси проживання, реквізитів банківських карток, зображень документів створює ризик постраждати від дій зловмисників. Видалити дані, які потрапили в Інтернет, дуже важко або майже неможливо.

7. Поясніть дитині, що до нових знайомств в Інтернеті варто ставитися обережно та скептично, адже зловмисники в мережі можуть видавати себе за привітних однолітків та втиратися у довіру, переслідуючи власні інтереси;

8. Формуйте у дитини культуру етичного онлайн-спілкування. Агресія і булінг – категорично заборонені.

9. Створюйте довірливі відносини – дитина має знати, що у будь-якому випадку може розраховувати на допомогу батьків чи вчителя.

10. Обговоріть із дитиною план дій на випадок нестандартних ситуацій (відсутність інтернету, завантаження файлу з вірусом, отримання повідомлення від незнайомця тощо).

Однією з найбільш розповсюджених шахрайських схем є продаж неіснуючих товарів за зниженими цінами. Слід пам’ятати, що шахраї намагаються максимально замаскуватися під добросовісних продавців, на своїх ресурсах розміщують гарні фото товарів, швидко відповідають охочим придбати речі та залишають фейкові позитивні відгуки «покупців».

Такі зусилля зловмисники часто спрямовують на досягнення єдиного результату – переконати покупців здійснити повну або часткову переплату.

Ще однією популярною у шахраїв схемою заробітку є фішинг – створення ресурсів, які зовні схожі на популярні інтернет-магазини. При спілкуванні «продавці» переконують громадян перейти за фішинговим посиланням для оплати товару. Сплачуючи на таких сайтах, покупці фактично передають дані банківської картки зловмисникам. Отримуючи таку інформацію, шахраї привласнюють гроші з рахунків громадян.

Кіберполіція рекомендує дотримуватися наступних порад для безпечного шопінгу в Інтернеті:

– купуйте та сплачуйте лише на перевірених ресурсах, перевірте правильність URL-адреси необхідного сайту – навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на фішинговий сайт;

– сплачуйте гроші після отримання товару аби мінімізувати ризики втрати грошей;

– не повідомляйте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та термін дії);

– заведіть окрему інтернет-картку для онлайн-шопінгу, на яку переказуйте лише ту суму, що необхідна для оплати;

– у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери: туди зловмисники можуть надіслати фішингові посилання.

– перевіряйте сайти онлайн-магазинів перед оплатою товару на сервісі Кіберполіції “STOP FRAUD” або на сервісі Асоціації “ЄМА” CheckMyLink.

Інформацію про правила платіжної безпеки можна дізнатися на сайті #ШахрайГудбай

Правила безпеки у кіберпросторі – рекомендації кіберполіції

В умовах повномасштабного вторгнення рф питання безпеки в інтернеті є особливо актуальним, адже ворог атакує на усіх фронтах, зокрема – на віртуальному. У День безпечного Інтернету нагадаємо про базові правила кібергігієни.

☑️  Для захисту інтернет-акаунтів використовуйте складні паролі, які містять літери верхнього та нижнього регістру, цифри та символи. Не встановлюйте однаковий пароль для декількох акаунтів. Налаштуйте двофакторну аутентифікацію всюди, де є така можливість. Тоді для входу до акаунту, крім логіну та паролю, потрібно ввести код-підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток.

☑️ Не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Фішинг використовують зловмисники для отримання цінних даних, зокрема даних банківських карток. Уважно переглядайте URL-адресу потрібного сайту, будь-яка неточність може свідчити, що ви опинилися на фішинговому ресурсі. Ніколи не вводьте конфіденційні дані на підозрілих сайтах.

☑️ Подбайте про захист фінансового номера. Забороніть віддалений перевипуск SIM-карти у мобільного оператора або перейдіть на контрактне обслуговування.

☑️ Завантажуйте програми й застосунки лише з офіційних джерел. Використовуйте антивірусне програмне забезпечення. Вчасно оновлюйте операційну систему.

☑️ Робіть резервні копії, аби не втратити важливі відомості.

Кіберполіція застерігає від телефонних шахраїв, які видають себе за співробітників банку

Кіберпростір – ще один фронт, де ворог підло та підступно атакує українців. Телефонне шахрайство залишається в топі найпоширеніших схем аферистів. Нагадуємо базові правила, як не стати жертвами таких схем.

«Вашу карту заблоковано», «з вашого рахунку підозріла транзакція», «ми здійснюємо перевірку клієнтів», «нові правила під час воєнного стану»… Зловмисники використовують різні способи, аби отримати доступ до банківських даних громадян.

Найбільш кмітливі можуть використовувати технологію спуфінгу для підміни номера телефону. На іншому кінці «проводу» може бути навіть окупант, а на екрані вашого ґаджета буде відображатися український номер банку, пенсійного фонду, податкової, поліції тощо.

Пам’ятайте, що ким би не представся співбесідник телефоном і які б приводи не називав, не повідомляйте ніколи дані своєї банківської картки, особливо CVV, терміну дії картки, одноразових паролів з SMS, даних для авторизації в онлайн-банкінгу.

Навіть в умовах війни, справжні співробітники банку, або працівники державних установ не запитують таку інформацію.

Для платежів або переказів користуйтеся лише перевіреними сервісами та відключіть у мобільного оператора можливість віддаленої заміни SIM-карти.

Ваш банк пропонує функцію динамічного CVV? Не нехтуйте такою пропозицією.

Якщо ви стали жертвою телефонного шахрайства, подайте звернення на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або зверніться до найближчого відділення поліції.

Кіберполіція попереджає про шахрайство під виглядом соціальних виплат

Зловмисники в інтернеті привласнюють гроші під виглядом надання виплат українцям, які постраждали від війни.

Аферисти поширюють фейкову інформацію про соціальні виплати, створюючи сторінки-клони державних організацій, керівництва держави, представників ООН, Червоного Хреста, благодійних фондів, банків тощо. Для реалізації злочину здебільшого використовують фішинг.

Громадянам пропонують ввести персональні дані та номер банківської картки нібито для зарахування грошей. Однак відомості, введені на таких ресурсах, автоматично стають відомі зловмисникам. Маючи дані банківських карток громадян, вони привласнюють гроші з рахунків.

Кіберполіція закликає громадян бути пильними та радить:

– отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел;

– не переходити за сумнівними гіперпосиланнями;

– не повідомляти конфіденційну інформацію, зокрема дані банківських карток, стороннім;

– у разі підозри шахрайських дій – негайно повідомляти правоохоронним органам.

Зверніть увагу, що офіційні сторінки державних органів, благодійних організацій, банківських структур у месенджерах та соціальних мережах мають бути верифікованими (містити позначку ✔️).